Карти світу, які ми бачимо з дитинства — особливо ті, що нам показують ще в школі — формують наше уявлення про те, як влаштований світ. У цьому не було б нічого поганого, якби ми не забували, що плоска карта — всього лише умовне і спотворене відображення круглого світу.
Однак багато хто з нас переносять засвоєні через карту стереотипи на особисте ставлення до реального світу. Ми починаємо вірити, що є країни, які грають в світі домінуючу роль, знаходяться в його центрі, а є ті, які грають роль підлеглу, знаходяться на його периферії.
Як буде видно нижче, в різних країнах — Росії, Європі, США, Китаї, Австралії, Чилі, Південній Африці — карти світу дуже сильно відрізняються. Все залежить від того, що вибере автор карти в кожному з наступних трьох умов: 1) як центрировать карту щодо Заходу і Сходу; 2) як центрировать карту щодо Півночі і Півдня; 3) який метод проекції використовувати.
Карта світу для Росії
Вертикальна вісь світу (центрування Заходу і Сходу) проходить через Москву. Обидві Америки і Австралія виявляються на периферії світу. Тихий океан не сприймається як цілісний простір.
Карта світу для Європи
Вертикальна вісь світу проходить через Лондон. Як і для Російської карти тут обидві Америки та Австралія виявляються на периферії світу, а Тихий океан не сприймається як цілісний простір. Крім того, екватор (центрування Півночі і Півдня) зміщений в нижню половину карти, що робить Африку, Південну Америку і Австралію дрібнішими по відношенню до Північної Америки і Євразії, ніж це є насправді.
Вертикальна вісь світу проходить через США. Америка виявляється «островом», що омивається Тихим океаном із заходу і Атлантичним океаном зі сходу. Як і в європейській карті, тут екватор зміщений в нижню половину карти, що робить розміри Північної Америки і Євразії набагато більшими по відношенню до розмірів Південної Америки, Африки та Австралії, ніж тобто в реальності. Крім того, для американця ускладнюється сприйняття Росії, Індії і Китаю: ці країни присутні для американця двічі — на заході і на сході.
